Правий берег Дністра

Найважче починати. Думаю всі люди, які дотримуються принципу «підтримуй свій місцевий клуб», про це знають. Нашим «початком» стала гра ФК "Самбір" з харківським "Металістом". Гості зі Слобожанщини відпочивали в Трускавці і в рамках «відпочинку» зіграли контрольну гру з «Самбором». В цей час досить бурно тривали дискусії щодо проблеми натуралізації, які прямо стосувалися Металіста і його головного тренера. Тому ми також вирішили висловити свою точку зору на цю проблему. Вдалося зібрати 7 людей, які підписалися на активну підтримку і понеслося... До кінця року в нас ще було 4-5 ігор, на яких ми вже збиралися на своєму секторі і організовано підтримували команду.

«Sambir right patriots» (S.R.P.) - саме так ми вирішили назватися і виступали до кінця сезону саме під цією абревіатурою. Але на новий сезон ми вийшли вже як «Правий берег Дністра», оскільки вирішили відійти від моди на всі ці мало кому зрозумілі скорочення, та і така назва корабля усім підходила. Відразу зазначу, що Самбір знаходиться на лівому березі Дністра і прив’язка правий тут не зовсім географічна. Пощастило нам і з кольорами. Червоно-чорні. Кольори, святі для кожного галичанина. Кольори, під якими виборювали свободу наші діди, тепер стали кольорами, під якими ми творимо свою маленьку історію.

Через зиму пішла активна пропаганда по соцмережах і знайомих для того, щоб залучити максимум людей на новий сезон. Пошили рози, зробили великий банер і на новий сезон усі чекали більше, ніж на Миколая в 4-му класі.

Новий сезон розпочався з виїзду. Оскільки виїзної практики по області у нас ще не було, то до цього матчу був особливий інтерес. Зібрали понад 20 людей. Це поки що найбільша кількість, яку вдалося вивозити на матч. Команда в 2011 році заявилася на аматорський чемпіонат і аматорський кубок України (єдині з західної України). Крім обласного чемпіонату виступали в кубку області і кубку Ліги. А це означало, що ігри відбувалися кожного тижня по середах і неділях. Тому досить часто треба було пропускати кому роботу, кому універ, а кому і школу, щоб відвідати домашку чи пробити виїзд.

Катати по області не менш романтично, ніж по Україні. Хоча це і не 20 годин в загальному вагоні, але пригод вистарчало. Було все. І агресивна кузьма (вітання Куликову) і прогресивна гопота (вітання Комарно) і адекватні опоненти (привіт Червонограду). Звичайно кожен виїзд – це маленька історія, тому щоб усе розписати треба маленьку збірочку випустити. Найбільше запам’яталися виїзда в Житомирську, Рівненську і Київську область з аматорами.

Самий приємний момент, коли команда усім складом підходить до сектора і дякує за підтримку. Саме тоді розумієш, що те, чим ти займаєшся, комусь дійсно потрібне і той хтось дійсно це цінує. А коли їдеш додому з командою і футболісти самі починають заряджати – дай Боже кожному таке пережити.

Сезон 2011 вдалося закінчити на позитивній ноті. Організували перший в Самборі фан-марш. Тут нас уже було півсотні. Все пройшло саме так, як і планувалося. Пройшлися містом, відірвалися на секторі і здобули кубок Ліги (всі інші турніри для нас закінчилися бронзою). Не хотілося сезон закінчувати, але після нього завжди буде новий, в якому так само буде щось нове.

Новий сезон ставить нові завдання. Головне не зупинятися на досягнутому. Дякуємо усім, хто допомагав і долучався до підтримки!

З респектом і уважухою спеціально для «Львівультрасоргу» Петрович