Волинь Луцьк - Карпати Львів. 12-й тур, сезон 2011 / 2012. 01 жовтня 2011

Західне дербі. Інтерес до того матчу почали підігрівати ще задовго до заповітного дня. Луцька правда писала, що міські депутати переживають за своє місто під час приїзду вболівальників зі Львова, готові навіть надавати свій транспорт, щоб львів’яни якнайшвидше забирались з міста, керівництво стадіону встановило ціну в 50 гривень на квитки на гостьовий сектор (що їм потім і відгукнулось наслідками). Зі Львова ж виїжджали всі!

Приходимо на місце збору, крім нашого спрінтера на парковці стоїть автобус Прайду і автофани збираються в дорогу. Доходять чутки що в дорогу вибрались 5-7 автобусів від ГО і купа людей їде своїм ходом. Закуповуємось пальним і вирушаємо в дорогу, по дорозі забиваємо кілька стін нетолерантними написами, смажимо м’яско і т.д. На під`їзді до луцька два бідолашних даїшники на свою голову зупиняють нас на межі міста. Невеличка словесна перепалка і штовханина з даїшниками, ті по рації когось викликають. Думали за нами вже автозак приїде, але на диво приїжджає інший патруль і спокійно супроводжує нас до стадіо. Стриманості, чи то переляканості волинських стражів порядку ми взагалі дивувались весь день. Але про все по порядку.

Підходимо до стадіо: чоловік 200 перед входами, решта вже на секторі. Ціна квитків, як і обіцяли - 50 грн. Цікаво чи святкувало керівництво стадіону новий рік в Умані? Хто мав можливість – заплатив, хто не міг чи не хотів – пробирався як виходило. З стартовим свистком почався прорив тих хто стояв під стадіоном: купа беркуту, крики, скрип поломаних воріт. Одним словом, всі, хто хотів, потрапили на м’ячик. Тепер про банери. Реально вже дістало, в кожному місті якесь нещастя називає себе офіцером безпеки і посилаючись на нікому невідомі постанови кабміну про "символіку, яка може не сподобатись представникам тих чи інших організацій" не дозволяють пронести майже всю банерну лінію. Не впускають навіть банер "Львів". ЦІ чинники і створили напружену атмосферу на стадіоні і задали підґрунтя для постійних сутичок з сірими.

Заряди звучать непогано, звук покращується з забитим голом, а після другого настає повне пекло. Сектор спалахує, люди починають вискакувати на перила, беркут дістає патики, перила падають, в хід ідуть прапорні палки з нашого боку і газові балони з їхнього. Вирвано абсолютно всі крісла крім двох верхніх рядів. 2-3 хвилини хорошої бійки в італійському стилі і обидві сторони повертаються на свої місця. До сектору стягують додаткові загони "космонавтів", а місцева кузьма з відкритими ротами дивиться на гостьові сектори, а не на поле. Після другого голу сектори номінальних господарів зовсім стихли і львів’яни просто розірвали наелектризоване волинське повітря зарядом "Мільйон сердець..".

Після матчу баси заганяють прямо на доріжки стадіону, сідаємо в свій чудо-спрінтер. Гасне світло в салоні, вмикаються ультрафіолетові лампи і під жорсткий драмчик хлопці з Бандерштату, святкуючи перемогу над принциповим суперником, повертаються додому.

Використані фотоматеріали: Юра Паньків, Роман Ільків, vip.volyn.ua