ПФК Олександрія - Карпати Львів. 09-й тур, сезон 2011 / 2012. 10 вересня 2011

Багато львівських фанів чекали саме цього виїзду. Коли Київ і Донецьк вже не манять своєю невідомістю–саме в таку подорож хочеться найбільше.У простий райцентр у самому серці України.

Саме тому і не надто дивувався, коли ближче до вокзалу буквально на кожному кроці зустрічав знайомі обличчя. А вже у потязі футбольні фанати зайняли близько третини всіх місць. Сама подорож минула спокійно і ми без особливих пригод, близько восьмої ранку, прибуваємо в Олександрію. Відразу розділяємося і, щоб уникнути міліцейського контролю, невеликою групою вирушаємо в місто.

Чим може вразити львів'янина Олександрія? Мабуть, особливо нічим. Тож ми просто гуляємо проспектом Леніна кілька годин, не знаходячи навіть чого сфотографувати.

А далі вже йдемо на звук пісень - у кафе на центральній площі всі місця зайняли львів'яни. Приєднуємось до них, замовляємо пиво - просто коротаємо час. Час від часу підходять місцеві - жодної агресії, лише компліменти нашій команді, але все ж вони несміливо мріють про перемогу. Як кажуть олександрійці, футбол - це єдина втіха, яка їм залишалася у рідному провінційному містечку.

Вирішивши трохи змінити оточення, ми рушаємо в інший заклад, який нам порекомендували друзі. Кафе "Яблунька" на проспекті Леніна, 19. Живе втілення минулої епохи. Пиво - 3,90 грн, пельмені - 4,70 грн. Просто легендарний заклад. Тут нам і судилося провести решту часу перед матчем, попиваючи пиво з радянських келихів і замінивши російську попсу на програвачі на звичні українські пісні з власного диску.

Далі - футбол. Нарешті, щось справді вразило в Олександрії - просто ультрасучасний, на фоні міста, стадіон "Ніка". Невеликий, дуже затишний, створений для того, щоб дарувати людям свято. І місцева публіка його отримала. Нічия з "Карпатами" на власному полі - цілком прийнятний результат.

Єдині, хто явно були ситі по горло цим всім футболом - це наша міліція. Ні, поводилися вони підкреслено чемно, і значних проблем з львівським вболівальниками не мали. Але бажання відправити цих гостей якнайшвидше і куди завгодно - було відвертим і ледь тамованим. Спочатку охоронці порядку зголосилися поїхати на вокзал і купити львів'янам квитки до Києва (до Львова квитків не було), коли ж не вистачило потрібної суми хтось з них докинув ще і своїх 50 гривень. Потім оперативно організували кільки автобусів на вокзал і проводили всіх аж до дверей вагону.

А вранці ми вже були в рідному Львові. Якби улюблена команда перемогла виїзд можна було б вважати чудовим… а так.. Нічого страшного, в принципі, не сталося. З вірою у те, що в Кубку справи підуть куди краще, вже за тиждень львівські фани знову вирушать у своє чергове турне.

Автор звіту: Andy

Фото: Historian