06
березня
В четвер до Львова прийшов факс з повідомленням: «ФК арсенал просить львівських вболівальників утриматись від поїздки до Києва, в зв’язку з тим що квитки на матч розпродано». Це ніколи не зупиняло нас, тож на перший виїзд до Києва на гру з тамтешнім арсеналом поїхала досить велика кількість львівських вболівальників.
Матч розпочався прогнозованими проблемами з потраплянням на стадіон. Вдалось дістати 300 квитків, при тому що перед входом стояли близько 500 львів’ян, а також кількадесят фанатів Динамо. Тих хто не зміг чи не встиг взяти квиток міліція тримала позаду гостьового сектора і не давала пройти до кас чи будь-яким іншим способом потрапити на трибуни.
З перших секунд матчу трибуни погнали львівську команду вперед. Зважаючи на вагому чисельну перевагу, можна сказати що звук був на хорошому рівні. Диктор по стадіону гордо почав оголошувати склад на домашній трибуні: «учні школи №##, студенти ліцею №##, курсанти якогось військового училища». На це гостьові сектори відповіли зарядами: «Ахуєнний ти воєнний» і «Ей, курсанти, скільки вам платять?». Курсанти ж кілька разів гавкнули «Курсовий». З цього можна зробити висновок, хто крім невеликої групи фанатів підтримує київський клуб.
В середині першого тайму один з львів’ян вибіг на поле, повільно пробіг до сектору господарів і продемонстрував їм своє хазяйство), за ним через паркан перестрибнули ще з десяток львів’ян, які після пробіжки і невеликої потасовки з стюардами повернулись на сектор.
В другому таймі анали продемонстрували якесь полотно, спалили трохи піротехніки, і кілька трофених, за їхніми словами роз і шматок зшитої докупи зеленобілої тканини. Роз ніхто з наших в той день не втратив, а тканини такої на наших трибунах ніколи не було. Гостьові ж сектори відповіли фаєрами після забитого голу та спаленими вроцлавами після фінального свистка.
Загалом виїзд, атмосферу на стадіоні і підтримку команди можна вважати вдалими, чекаємо нових зустрічей на трибунах.
Від 08.Mar.2011
Neo7g
Виїзд вдався...хоча шкода що багато хто не попав на сектор....