ПСЖ - Карпати Львів. Груповий раунд Ліги Європи, 2 тур, 30 вересня 2010

Отож Париж... Мрія багатьох фанатів, яка втілилась лише для декількох з них..

Ті, хто мав діючу візу, і зміг викласти 150 доларів за переліт і 20 євро за квиток на матч, вже традиційно вранці перед вильотом зібралися на столиках поблизу львівського аеропорту. Зазвичай велика і гучна компанія зараз була нечисельною і незвично тихою - бракувало багатьох ключових персонажів. Хоча всі і раділи черговому євровиїзду за улюблену команду, але настрій невпинно погіршувався спостерігаючи за "блядством", яке помаленьку підтягувалось до аеропорту, щоб і собі під шумок злітати до Парижу.

Отже десяток фанатів, допивши свій алкоголь, попрямували на реєстрацію. Надивившись на контингент, який супроводжуватиме нас на виїзді прийняли рішення прямувати в д'юті-фрі, щоб легше то все пережити.

< p>Нарешті з годинною затримкою ми все ж злетіли. Бидло відчуло смак виїзду, радісно мичало, бухало і починало вже бикувати. Перший перемах міг бути вже в літаку, але відклався до прильоту у Францію, якийсь бидлюк, не виключено що синок когось з представітєлей власті, почав дофіга бикувати, за що отримав шанс показати Парижу своє розбите єбало, все дуже оперативно зам'яли, щоб не привертати уваги поліції і часом не пропустити футбол.В аеропорті нас чекали автобуси які мали всіх відвезти в центр, а тоді на стадіон.

Шестеро нас вирішили якнайшвидше позбутися того збіговиська і на першій зупинці спетляли геть. На станції метро, через якісь великі і невідомо чому відчинені ворота, ми спокійно, повз натовп корінних темно-коричневих парижан, спонтанно вписались без квитків і вирушили в напрямку Ейфелевої вежі. Зробили фото і пішли далі, знову метро, знову повз турнікети, цього разу нас чекав контроль квитків у потязі, пощастило, що це була якраз наша зупинка і ми спокійно пішли гуляти далі. Наступний пункт - Нотр-Дам де Парі, знову кілька фото, збоку розпили пляшечку "Шервудського стрільця", підрізану ще у львівському д'юті-фрі. Купивши деякі сувеніри рушили на метро до стадіону, цього разу придбавши квитки.

Поки потрапили на сектор, наші вже програвали 1-0. Стадіо майже порожній, на секторі Парижу лише негри і араби. Провокації і тикання факів між секторами тривали протягом всього матчу. Тут особливо гостро відчувався брак справжніх львівських фанатів, які могли б продемонструвати "уравень", не гірший ніж в Стамбулі. На українських секторах зібралось кілька сотень людей, дуже багато було заробітчан, що підтримували команду краще за львівських "пузатих". У фанатів ПСЖ зараз конфлікт з клубом і за словами одного правого фаната, якого зустріли біля магазину Fred Perry, вони не ходять на футбол, бо їх відразу в'яжуть такі самі араби тільки в ментовській формі. Наша команда хоч і грає добре, все ж пропускає вдруге і програє. Повертаємось в аеропорт, поки чекали на свій літак підійшов Кононов вибачився за поразку, ми йому подякували за Команду і побажали успіхів. По дорозі назад всі відключилися після насиченого дня і прокинулися вже у Львові. Так закінчився четвертий євровиїзд. На черзі Севілья. Сподіваємось, там буде веселіше.

Автор звіту: Енді