Сезон 2009/2010

Сезон 2009-2010 виявився багатим на події для львівських ультрас. Тут співпали і покращення гри команди, і ріст у кількості самого фан-руху, і багато інших факторів. Календар був складений таким чином, що всіх «великих гостей» ми приймали у другому колі. Проте львів’яни не стали обмежуватись якимись перфоменсами і акціями лише на матчах з грандами. Солідний сектор був зібраний на матчі з луганською Зорею, непогане фаєр-шоу влаштували на дербі з ужгородським Закарпаттям. До гри з Метадоном Banderstadt Ultras намалювали і розгорнули на секторі карикатуру на президента власного клубу П. Димінського, з вимогою виконати нарешті свої обіцянки і вивести в цьому сезоні команду в Єврокубки. Можливо це іронія долі, але саме цього року львівські Карпати вперше за 10 років гарантували собі місце в Лізі Європи.

Що стосується піротехніки на 16 секторі, то в сезоні 2009-2010 не було жодного матчу, під час якого львів’яни б щось не запалили. Сірі і кольорові дими, вроцлавські вогні, російські і польські фаєри, стобоскопи і фірмові вибухи львівських петард – все це було в тій чи іншій мірі на кожній грі команди, інколи й на виїздах. Палили навіть на іграх дублю і другої команди. Але найбільше запам’ятались фаєршоу на матчах з Металургом і Ворсклою.

Маючи традиційно особливий статус найбільш самобутнього фан-руху, львів’яни на секторі відображали емоції не лише щодо футболу. Постійно давалася в знаки активна позиція галичан щодо подій, які відбуваються в місті, регіоні чи країні загалом. Тут можна згадати і віддану шану після трагічної загибелі Сергія Кузьмінського, і протестні текстові банери проти натуралізації на матчі з Металістом, і засудження політики комуністичного режиму в день Пам’яті жертв Голодомору, коли жалобна дата співпала з грою проти команди з Маріуполя. Наймасштабнішою подібною акцією став перфоменс на матчі з Шахтарем, коли на трибунах розгорнули величезний портрет Провідника Нації з підписом «Бандера наш герой». Такий прояв активної громадянської позиції переповнений стадіон «Україна» зустрів стоячи з аплодисментами.

Та все ж найяскравішими миттєвостями у фанатському житті Львова були перфоманси на грі з Чорноморцем, (коли десятки зелених і білих прапорців майоріли над фан-секторами), Металургом (підсвічені поліетиленові банери «Завжди Вірні»). І безперечно фанатський марш вулицями міста перед матчем з харківським Металістом.

Ну а що стосується виїздів – то тут як завжди: з-поміж усіх гостьових матчів з середньою відстанню 1000 км від Львова, на які виїжджає в блзько 50 ультрас, виділяються київські вояжі (Динамо і Оболонь) і звичайно ж мрія кожного львів’янина – «Закрарпаття» Ужгород (600 чол). Таким чином пройшов сезон 09/10, і вже з липня цього року ми готуємося їздити по Європі.